Бездоріжжя, бездорожжя, -жя, с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Дідо́чок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось.
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро.
Терлувати, -лую, -єш, гл. = гарманувати.
Уява, -ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу.
