Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звісен

Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Екатер. у. Ум. відерце, відерочко, відерко.
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку. Ном. № 11241.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Пісняк, -ка, м. Постникъ. К. ПС. 112.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Стародавність, -ности, ж. Древность. Стор. II. 123.
Холоднісінький, -а, -е. Холоднехонькій, совершенно холодный. Рученьки мої холоднісінькі! МВ. ІІ. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.