Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірятися

Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИСЯ"
Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик. Вх. Уг. 250.
Ми́тий, -а, -е. О хатѣ: съ гладко выструганной внутренней поверхностью стѣнъ, которыя не покрываются глиной, но моются. Шух. I. 93. Хату митую построїв. Мкр. Н. 41.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Скіпати, -паю, -єш, гл. 1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину). 2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери. К. Бай. 90.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.