Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пучка

Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Г. Барв. 231. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Харьк. г. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Лебед. у. Я собі один одним, як пучка. Г. Барв. 191. Давай знімати каблучку з пучки. Г. Барв. 206. На одній руці пучки, та неоднакові. Ком. Пр. № 829. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Харьк. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати. МВ. (О. 1862. III. 37).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧКА"
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Короїда, -ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Лукаш. 59. Людославна запорізька Січ.
Марва́вкати, -каю, -єш, гл. мнявкати.
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась. Грин. III. 662.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.