Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуцьнути

Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЦЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЦЬНУТИ"
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Закріпоща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. закріпости́тися, -щу́ся, -ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. І. 42.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЦЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.