Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуховиця

Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХОВИЦЯ"
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Св. Л. 214.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл. 1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. Харьк. А дівчина громадила, козаченька принадила. Лукаш. 143. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив. МВ. І. 86.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Черлений, -а, -е. = червений. Шух. І. 152, 124, 98. А сам (опришок) такий черлений. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.