Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуховиця

Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХОВИЦЯ"
Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Зазу́вистий, -а, -е. Объ обуви: просторный. Зазувисті чоботи. Гол. Од. 49.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный. Мнж. 187.
Понапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували. Мнж. 59.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Ном. № 2308. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду. Рудч. Ск. І. 126.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Химерниця, -ці, ж. Чудачка, странная женщина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.