Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пучечка

Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧКА"
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.  
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Переснувати, сную́, -єш, гл.що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю, м. Раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.