Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Чи вже скінчив жорстокі речі? 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Телуш! меж. = телусь.
Утіканка, -ки, ж. = утік. Утіканка не славна, але дуже пожиточна.