Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухир

Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Помилитися Cм. помилятися.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.