Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зв'ялити

Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯЛИТИ"
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Ковтнути Cм. ковтати.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВ'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.