Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглобити

Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Відей нар. = відай.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.