Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглобити

Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.