Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглобити

Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к. Желех.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Нитяний, -а, -е. Нитяный.
Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же. Браун. 12.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.