Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглота

Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОТА"
Бандурчанка, -ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Брусквина, -ни, ж. Раст. Persica vulgaris. Шейк. Ум. брусквинка.
Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Здригну́тися, -гну́ся, -не́шся, гл. = здрігнутися.
Купити Cм. купувати.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.