Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Вуй, вуя, м. Дядя. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Стос, -су, м.
1) Куча, груда. Cм. стіс.
2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі.