Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Колесня, -ні, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга.
2) Колесная мастерская.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань.
Показ, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу.
2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ.
Твердість, -дости, ж.
1) Твердость.
2) Крѣпость.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.
1) Вкатывать, вкатить.
2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.
3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах.
Упростяж нар. Цугомъ.
