Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. Здібний, як віл до корита. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні.
Лопа́тонька, -ки
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Слухав би без перестану, брате, твого читання.
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. Cм. попелюха, попільнуха.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Учительський, -а, -е. Учительскій.
