Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навал

На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАЛ"
Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Водорщі, -щів, мн. = водохреще. Желех.
Змружити Cм. змружувати.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму. 2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила. Мет. 260.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Ураза, -зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.