Тлумачення / значення слова "НАВАЖУВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

наважувати

Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАЖУВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бгачкий, -а, -е. Гибкій. Желех.

повністю...

Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.

повністю...

Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.

повністю...

Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.

повністю...

Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.

повністю...

Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.

повністю...

Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.

повністю...

Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.

повністю...

Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).

повністю...

Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося. МВ. І. 40. 3) — чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою. Греб. 400.

повністю...