Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Квочки гребтимуться у грядках.
Засади́ти Cм. засаджувати.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Ніхто не може світа пережити.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Прослебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Прочесть по складамъ.
2) Проговорить или прочитать вяло.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
