Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовленник

Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЕННИК"
Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Катервак, -ка, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею. Н. п. 2) Непріятный.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Чухатися, -хаюся, -єшся, гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.