Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Коли то того дочекається.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Клубок, -бка, м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ум. клубочок. Прийдеться ниточка до клубочка. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Казав убійника стерегти. Посадили між злодіями, між убійниками.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам.
