Библійний, -а, -е. Библейскій.
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Незвага, -ги, ж.
1) = Зневага.
2) = неувага.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
