Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Ґвалті́вне, ґвалто́вне, ґвалто́вно нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. ґвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.
Залюдня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. залю́днити, -ню, -ниш, гл. Заселять, заселить.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає. Макс. (1834), 56.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Ставидло, -ла, с. 1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.