Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа.
Кенді Cм. кендя.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перевязать лошадей рядами.
2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував?
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл.
1) Распространиться.
2) Cм. поширятися.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.
Химера, -ри, ж. Употребл. преимущ. во мн. ч. Фантастическія выдумки; причуды. Чи довго ще сплітатимеш химери, і голос твій бурхатиме, як вітер. химери гнути. Показывать причуды. химери гонити. Говорить вздоръ. Дівча божевільне химери ганяє. Се він перепився, та сп'яну химери погнав.
