Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знатуритися

Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИСЯ"
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Драчкува́ти, -кую, -єш, гл. Обивать стѣны новаго дома передъ обмазкою драницами. Рк. Левиц.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.