Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарь

Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЬ"
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Зрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Н. Вол. у. 2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться. Єв. Мт. V. 9.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада. Чуб. V. 5
Натекти Cм. натікати.
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Слопець, -пця, м. Родъ ловушки для птицъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.