Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Cм. оглобля.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Од татарви безбожної землю захистили. Багатих захищають, а з убогих деруть.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. А на ваші очі оскома.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Прищитати Cм. прищитувати.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
