Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знітитися

Знітитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. К. ЧР. 263. Зігнувся, знітився. МВ. І. 115. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі. К. Дз. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНІТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНІТИТИСЯ"
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Скуповувати, -вую, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Скупать, скупить.
Сливчити, -вчу, -чиш, гл. = сливити. Починають сливити сливки (сливчити) = писати писанки, чи малювати. МУЕ. ІІІ. 42.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНІТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.