Відвертання, -ня, с.
	1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе.
	3) Вычитаніе.                        
                        
                                                
                          Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus.                         
                        
                                                
                          Кияхуватий, -а, -е. 	О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.                        
                        
                                                
                          Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився.  Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся.  Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі.                         
                        
                                                
                          Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Повідець, -дця́, м.
	1) Ум. отъ повід.
	2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку.                         
                        
                                                
                          
	Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину. 
                        
                        
                                                
                          Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.                        
                        
                                                
                          
	Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз.  2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли.  Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі. 
                        
                        
                                                
                          Стиглий, -а, -е. 	Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          