Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ).                         
                        
                                                
                          
	Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю. 
                        
                        
                                                
                          
	Дові́дний, -а, -е.  Доказательный.
                        
                        
                                                
                          Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе.  Омрак на землю нічка напустила.  Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи.                         
                        
                                                
                          Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати.                         
                        
                                                
                          Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.                         
                        
                                                
                          Роспасти, -су, -сеш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас.                         
                        
                                                
                          Соснина, -ни, ж.
	1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. 
	2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий.  Ум. сосни́нка.                        
                        
                                                
                          Стріляйник, -ка, м. = стрілець. Ум. стріляйничок. Ловчику, стріляйничку, не стріляй мене.                         
                        
                                                
                          Тенето, -та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тенета. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш.  Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          