Брехач, -ча, м. = брехун. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много.
Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом.
Переступати, -па́ю, -єш, сов. в. переступи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай.
2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги.
3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила?
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості.
