Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Дошкулив, мов пугою по воді.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1.
