Гріхо́вний, -а, -е. Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить.
Зябра, -бер, ж. мн.
1) Жабры.
2) Крючья в остях.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Мудраге́ль и мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль.
