Вимутюрхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться, истощиться. Згребе обома руками, видавить олію, та в рот.... Звісно, скілько можна чоловікові так ззісти, та ще як вимутюрхався добре.
Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Догрі́ти Cм. Догрівати.
Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Глухий не дочує, то вигадає.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? 2) Конецъ, заключеніе.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Облуда, -ди, ж.
1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має.
2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив.
3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Тремтів, як на дереві облуда. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Ум. облудка.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной.
2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Поприганяти, -ня́ю, -єш, гл. Пригнать (многихъ). Ми поприганяємо (байволів).
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.
