Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоброкувати

Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл.обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБРОКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБРОКУВАТИ"
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б)пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу. Волч. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОБРОКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.