Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зовзиля

Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала. Зенькевичъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОВЗИЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОВЗИЛЯ"
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Колядування, -ня, с. Пѣніе колядок въ рождественскій вечеръ (25 декабря).
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має. Н. п.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Поперелицьовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перелицювати, но во множествѣ.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОВЗИЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.