Дово́дливий, -а, -е.  Доказательный, убѣдительный.
                        
                        
                                                
                          
	Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито.  Ум. зві́стонька, зві́сточка.
                        
                        
                                                
                          
	Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
                        
                        
                                                
                          
	Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. 
                        
                        
                                                
                          Обскочити, -чу, -чиш, гл.
	1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. 
	2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.                         
                        
                                                
                          Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав.                         
                        
                                                
                          Підперізувати, -зую, -єш, сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала.                         
                        
                                                
                          
	Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. 
                        
                        
                                                
                          Постьобати, -ба́ю, -єш, гл.
	1) Постегать.
	2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись.                         
                        
                                                
                          Розор I, -ру, м. Разореніе.  Дома усе в розор пішло, а він — сиди.  Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          