Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідниця

Бідниця, -ці, ж. 1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. із мишачу бідницю. Очень мало. Ном. № 7696.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНИЦЯ"
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г. 2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.