Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Ум. балабончик.
Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. ).
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
