Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Відчитати Cм. відчитувати.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух.
Підбій, -бою, м.
1) Подкладка.
2) Покореніе; порабощеніе.
3) Насѣк. Arctia (гусеница).
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.
