Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зостанок

Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТАНОК"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Гадюра, -ри, ж. 1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. Що це ти, гадюро, робиш? Уман. у.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Зола, -ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає. Чуб. V. 395.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОСТАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.