Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Квапно нар.
1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося.
2) Соблазнительно.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. Національний гимн. Національний убір.
Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. Поникли голови козачі неначе стоптана трава.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл.
1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув.
2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток.
Француз, -за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось.