Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені.
2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки.
Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить.
Принародно нар. = прилюдно. Прилюдно, принародно бито.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити.
