Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біжниця

Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИЦЯ"
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Гайсання, -ня, с. = гасання.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Зая́ловіти, -вію, -єш, гл. О коровѣ: быть безъ теленка (въ данномъ году). Як заяловіє корова, то продам. Черк. у.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Ном. № 8302. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився. Чуб. V. 434.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЖНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.