Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зяб

Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Дви́жкати, -ся = Двигати, -ся.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.