А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Баламута, -ти 1), м. = баламут 1.
2) ж. Затрудненіе, замѣшательство.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Наздога́д, нар. = Надогад.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Пряний, -а, -е. Полосатый. Зарикала коровочка, зарикала пряна.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний.
