Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

идольський

Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли. Котл. Ен. ІІ. 29.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові. О. 1861. X. 30.
Плодник, -ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИДОЛЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.