Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

илкий

Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИЛКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИЛКИЙ"
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИЛКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.