Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івасик

Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Богдай сз. Дай Богъ! Богдан ніхто такого не діждав. МВ. І. 73. Cм. бодай!
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.
Роздухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздухати, -хаю, -єш, гл. Раздуть. Піди лишень та роздухай самуварь. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. МУЕ. І. 132. (Полт.). Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВАСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.