Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговка

Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе. Башт. 39.
Знаряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала. Макс. (1849), 83.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Поварка, -ки, ж. = полоник. Черном.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Цвірінькання, -ня, с. Чириканье (воробья). Мир. ХРВ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.