Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігрище

Ігрище, -ща, с. = грище. Грин. III. 441. Дівочі ігрища незабутні. К. ДС. 21. На ігрищах ніхто як я перед вела. Стор. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРИЩЕ"
Безклепкий, -а, -е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Долови́ти Cм. доловлювати.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.