Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Перекипати, -па́ю, -єш, сов. в. перекипіти, -плю́, -пиш, гл. Перекипать, перекипѣть. Усе в печі перекипить, що й їсти не можна. Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Пласт, -ту, м. Слой.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) = трактувати.
2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
