Волинь, -ні, ж. Волынь.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима.
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ
Паньматка, -ки, ж. = паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Пшеничина, -ни, ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
